Страница для печати

Про схвалення Концепції Державної програми протидії торгівлі людьми на 2006-2010 роки
N 188-р, 05.04.2006, Розпорядження, Кабінет Міністрів України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

від 5 квітня 2006 р. N 188-р
Київ

Про схвалення Концепції Державної програми протидії торгівлі людьми на 2006-2010 роки

1. Схвалити Концепцію Державної програми протидії торгівлі людьми на 2006-2010 роки, що додається.

Визначити державним замовником Програми Мінсім'ямолодьспорт.

2. Мінсім'ямолодьспорту розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної програми протидії торгівлі людьми на 2006-2010 роки.

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 5 квітня 2006 р. N 188-р

КОНЦЕПЦІЯ
Державної програми протидії торгівлі людьми на 2006-2010 роки
Загальна частина

У світі щороку від двох до чотирьох мільйонів осіб стають жертвами торгівлі людьми. Особливо це стосується жінок та дітей. Торгівля людьми становить значну суспільну небезпеку. В останні роки спостерігається поширення такого явища, як торгівля дітьми, з метою їх використання для примусової праці, жебракування, сексуальної експлуатації, поширення наркотиків та інших форм злочинної діяльності.

Торгівля людьми в Україні з'явилася як наслідок зростання безробіття, зменшення асигнувань на програми соціального захисту, зубожіння населення. Низький рівень доходів штовхає громадян України на пошуки роботи за кордоном навіть без знання мови і правових знань, без кваліфікації, на нелегальних умовах, що водночас зумовлює їх перехід до груп ризику.

Аналіз причин виникнення торгівлі людьми та обґрунтування необхідності розв'язання проблеми

Аналіз результатів виконання Комплексної програми протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки показав, що економічні проблеми, незадовільний стан справ на ринку праці, високий рівень безробіття і низька якість життя населення і далі змушують громадян шукати роботу за кордоном.

Легально за кордоном щороку працевлаштовується близько 50-60 тис. осіб. За неофіційними даними, майже 4 млн. громадян України працюють за кордоном нелегально, більшість з яких виїжджає за туристичними чи приватними візами, працює без необхідних документів, що негативно впливає на їх правовий захист і стає причиною потрапляння у сферу інтересів торговців людьми. Тому завданням загальнодержавного значення є боротьба з цим явищем, захист українських громадян за кордоном.

Заходи з протидії торгівлі людьми досі були спрямовані переважно на боротьбу з міжнародною торгівлею жінками з метою запобігання їх сексуальній експлуатації. Проте недостатньо уваги приділялося проблемам торгівлі дітьми як на міжнародному рівні, так і всередині країни. Робота спрямовувалася головним чином на вилучення із сексуального рабства дівчат-підлітків і дорослих жінок, однак не охоплювала малолітніх дітей, юнаків та чоловіків.

Зважаючи на гостроту проблеми, виникає потреба консолідувати зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також міжнародних та громадських організацій у здійсненні комплексу заходів, спрямованих на її розв'язання.

Мета Програми

Метою Програми є зменшення масштабів торгівлі людьми та пов'язаної з нею злочинної діяльності шляхом скорочення груп ризику, підвищення ефективності роботи з виявлення злочинців, розв'язання проблем реінтеграції осіб, що постраждали від торгівлі людьми.

Порівняльний аналіз можливих варіантів розв'язання проблеми та обґрунтування оптимального варіанта

Зниження рівня безробіття та створення привабливого ринку праці в Україні є одним з можливих варіантів розв'язання проблеми торгівлі людьми.

Це дасть змогу майже повністю ліквідувати причини, що призводять до її виникнення. Однак підвищення добробуту населення, ліквідація бідності, створення належних умов для самореалізації, навчання і духовного розвитку є занадто повільним шляхом з огляду на сучасний стан справ.

Розроблення нової Програми на основі комплексного підходу до розв'язання проблеми в цілому вважається найбільш оптимальним варіантом.

Оскільки проблема надзвичайно складна і багатогранна, у Програмі повинні передбачатися заходи з протидії торгівлі людьми, запобігання здійсненню інших незаконних угод, об'єктом яких є людина.

Відповідальними за виконання Програми будуть центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування. Залучатимуться також міжнародні та громадські організації, діяльність яких спрямована на запобігання і протидію торгівлі людьми, надання допомоги особам, що стали її жертвами.

Шляхи і способи розв'язання проблеми торгівлі людьми

Для розв'язання проблеми торгівлі людьми необхідно вирішити такі питання:

забезпечення правового захисту жертв торгівлі людьми;

здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей;

запровадження в практику діяльності правоохоронних органів новітніх методів ведення оперативно-розшукової роботи у сфері протидії торгівлі людьми та пов'язаних з нею злочинів;

укладення міжнародних договорів у сфері протидії торгівлі людьми та пов'язаних з нею злочинів;

проведення постійного моніторингу та аналізу стану справ з торгівлі людьми та пов'язаних з нею злочинів;

удосконалення нормативного регулювання у сфері туризму і модельного бізнесу, а також посередницької діяльності з працевлаштування за кордоном;

створення єдиної загальнодержавної системи обліку осіб, що вчинили злочини, пов'язані з торгівлею людьми;

включення питань щодо запобігання торгівлі людьми до освітніх програм для дітей та молоді;

проведення у засобах масової інформації роз'яснювальної роботи з питань протидії торгівлі людьми та пов'язаних з нею злочинів;

забезпечення діяльності центрів реабілітації для осіб, що постраждали від торгівлі людьми;

підвищення якості надання соціальних послуг потерпілим від торгівлі людьми.

Очікувані результати

Виконання Програми дасть змогу сформувати систему профілактичної роботи серед населення, особливо серед неповнолітніх та молоді, стосовно міграції та ризику, пов'язаного з виїздом за кордон у пошуках роботи, зменшити масштаби торгівлі людьми, підвищити ефективність розслідування злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, та посилити соціальну, правову, медичну та психологічну підтримку, допомогу і захист жертв торгівлі людьми тощо.

Фінансове забезпечення Програми

Заходи, передбачені Програмою, здійснюватимуться центральними та місцевими органами виконавчої влади у межах коштів, передбачених їм у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також інших джерел, визначених законом.