Страница для печати

Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей
N 1086/2005, 11.07.2005, Указ, Президент України

У К А З

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей

З метою поліпшення соціального захисту дітей, у тому числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, розв'язання проблем дитячої бездоглядності і безпритульності, створення належних умов для соціально-психологічної адаптації дітей, реалізацію їх права на сімейне виховання та здоровий розвиток постановляю:

1. Визначити одним із головних напрямів діяльності органів виконавчої влади реалізацію державної політики щодо захисту прав дітей, перш за все дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

2. Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади вимог законодавства про охорону дитинства, зокрема соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, порушувати в разі потреби в установленому порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні цього законодавства;

2) підготувати та подати на затвердження:

до 1 жовтня 2005 року проект Національної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки;

протягом другого півріччя 2005 року проект Національного плану дій на 2006-2016 роки щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини;

3) розробити та подати на розгляд Верховної Ради України до 1 вересня 2005 року законопроекти про внесення змін до законодавчих актів України щодо:

передачі Міністерству України у справах молоді та спорту повноважень органів управління освітою з питань усиновлення дітей;

закріплення повноважень з питань опіки та піклування над дітьми за службами у справах неповнолітніх, перейменування цих служб на служби у справах дітей;

запровадження економічних механізмів стимулювання та підтримки меценатства і соціальних ініціатив суб'єктів підприємницької діяльності у створенні, у тому числі в сільській місцевості, соціальної інфраструктури (навчальних закладів, закладів охорони здоров'я та культури тощо) для дітей;

4) розробити та затвердити до 1 вересня 2005 року концепцію реформування системи закладів всіх форм власності для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

5) вирішити після законодавчого визначення повноважень Міністерства України у справах молоді та спорту щодо усиновлення дітей питання про утворення у складі цього Міністерства урядового органу з питань усиновлення та захисту прав дитини;

6) розробити механізм фінансування витрат на утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від форми їх влаштування за принципом "гроші ходять за дитиною";

7) передбачати під час підготовки проектів законів про Державний бюджет України на 2006 та наступні роки видатки на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа незалежно від форми влаштування дітей на рівні, не нижчому ніж двократний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для таких осіб;

8) опрацювати питання щодо механізму реалізації батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу права на відпустку та пенсійне забезпечення;

9) забезпечити до 1 жовтня 2005 року приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", зокрема в частині реалізації батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу права бути законними представниками своїх вихованців і захищати їхні права та інтереси в органах державної влади, в тому числі судових, як опікуни або піклувальники без спеціальних на те повноважень;

10) проаналізувати до 1 серпня 2005 року стан фінансового забезпечення дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, вжити заходів щодо поліпшення такого забезпечення, недопущення випадків зобов'язання батьків-вихователів та прийомних батьків закуповувати товари і продукти для дітей-вихованців та прийомних дітей у визначених суб'єктів господарювання та за безготівковими розрахунками;

11) вирішити протягом 2005 року питання щодо запровадження нових ефективних форм профілактики соціального сирітства, забезпечення створення мережі соціальних центрів матері і дитини, соціальних гуртожитків, центрів для ВІЛ-інфікованих дітей, збільшення кількості центрів соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх;

12) забезпечити доступ сімей, дітей та молоді, які проживають у сільській місцевості, до соціальних послуг через розвиток мережі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

13) підтримати реалізацію експериментального проекту у Київській області щодо реформування системи опіки і піклування, передбаченого Державною програмою запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки.

3. Міністерству юстиції України за участю Верховного Суду України:

проаналізувати у двомісячний строк судову практику щодо розгляду судами цивільних справ з установлення опіки та піклування, внести в разі потреби пропозиції щодо поліпшення захисту прав дитини під час розгляду судами таких справ;

вивчити у тримісячний строк питання щодо можливості створення при судових палатах у кримінальних справах загальних апеляційних судів спеціалізованих колегій для розгляду справ неповнолітніх;

опрацювати питання щодо впровадження ювенального судочинства та внести в установленому порядку відповідні пропозиції.

4. Міністерству охорони здоров'я України:

забезпечити проведення до 1 жовтня 2005 року медичного огляду дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей, які виховуються у неблагополучних сім'ях;

проаналізувати у двомісячний строк стан роботи щодо профілактики раннього соціального сирітства та за результатами такого аналізу вжити додаткових заходів до розв'язання цієї проблеми.

5. Міністерству України у справах молоді та спорту затвердити до 1 серпня 2005 року порядок ведення банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

6. Міністерству внутрішніх справ України:

проаналізувати у двомісячний строк стан роботи з розшуку дітей, безвісно відсутніх батьків, а також батьків підкинутих дітей та вжити відповідних заходів щодо вдосконалення роботи у цьому напрямі;

надавати Президентові України щоквартально інформацію щодо розшуку дітей, які залишили сім'ї, навчально-виховні заклади або спеціальні установи для неповнолітніх;

вжити заходів щодо посилення роботи з виявлення осіб, які втягують неповнолітніх до жебракування, пияцтва, наркоманії, злочинної діяльності, та забезпечити притягнення таких осіб у встановленому порядку до відповідальності.

7. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

вжити заходів щодо суттєвого поліпшення роботи, спрямованої на захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зокрема щодо своєчасного виявлення таких дітей, вирішення питання їх влаштування, реалізації ними права на житло, освіту, матеріальне забезпечення після закінчення перебування таких дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу;

вирішити до 15 серпня 2005 року питання забезпечення служб у справах неповнолітніх кваліфікованими кадрами відповідно до нормативів, визначених Законами України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" і "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування";

забезпечити до 1 жовтня 2005 року створення і ведення банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також банку даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;

взяти під особливий контроль питання щодо забезпечення належних умов проживання та навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

забезпечити у двомісячний строк проведення обстеження умов виховання дітей у неблагополучних сім'ях, зокрема у сільській місцевості, вжити в установленому порядку заходів щодо раннього виявлення неблагополучних сімей, в яких виховуються діти, їх обліку і соціального супроводу, а також надання підтримки дітям, які проживають у таких сім'ях;

проаналізувати у двомісячний строк ефективність діяльності органів опіки та піклування, додержання ними вимог законодавства про соціальний захист дітей, насамперед щодо вирішення питань з установлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, реалізації права дитини на сімейне виховання, та за результатами такого аналізу провести наради з проблемних питань;

вжити невідкладних заходів щодо збереження житла, в якому проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування у відповідні заклади, та повернення їм такого житла;

забезпечити в установленому порядку вирішення питання про поліпшення фінансового та матеріально-технічного забезпечення закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, притулків для неповнолітніх, центрів соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх;

сприяти діяльності громадських, благодійних, релігійних організацій, які працюють в інтересах дітей, особливо з безпритульними дітьми, проведенню ними благодійних акцій, кошти від яких спрямовуються на матеріальне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

всебічно сприяти у вирішенні в установленому порядку питань щодо виділення земельних ділянок, надання в оренду будівель та приміщень громадським та релігійним організаціям для створення соціальних закладів для дітей.

8. Державному комітету телебачення і радіомовлення України:

забезпечити здійснення заходів щодо популяризації історичних традицій української родини та нових форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

запровадити цикли теле- і радіопередач для висвітлення питань соціального та правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, проблем, що стоять перед такими дітьми та закладами, в яких вони перебувають на утриманні та вихованні, пропагування позитивного досвіду усиновлення та виховання дітей у прийомних сім'ях та будинках сімейного типу.